Сигирія

Опубликовано:

2011-11-27

Місто Сигирія було побудоване наприкінці п’ятого століття навколо однойменної скелі висотою в 370 метрів. По легенді, її засновником був Касапа, старший син короля Датусени ( 459-477 гг.), що вирішив у такий спосіб захистити себе від помсти молодшого брата Могаллана. Справа в тому, що король Датусен збирався передати престол Могаллану, за що Касапа кинув його в темницю, а пізніше вмертвив і одержав корону.

Могаллана біг у Південну Індію. Архітектори на чолі з новоявленим королем побудували дивне місто, оточене басейнами й садами з фонтанами. Вони створили унікальні сходи, ступені яких вирізані між щелепами, горлом і лабетами лева неймовірних розмірів. Лев був емблемою держави й формою лякання. Палац-Цитадель був зведений на самій вершині скелі. Уздовж краю скелі були зведені цегельні стіни із платформами для вартових. Військова хитрість того часу: заснулий вартовий ризикував упасти зі скелі, тому що розміри платформи були дуже малі. За роки вісімнадцятирічного правління Касапа став вважати себе владарем миру. Він викликав на бій молодшого брата, що вернувся з військом з Індії. Однак, через фатальну випадковість бій був програний практично без бою. Касапа покінчив життя самогубством, перерізавши горло, а Могаллан зруйнував місто й заснував нову столицю в Анурахапурі. Руїни Сигирії випадково виявив англійський мисливець у середині дев’ятнадцятого століття. У цей час тут на повний хід ідуть роботи з його реставрації. Окремої уваги заслуговує живопис Сигирії. Як правило, живопис відіграє певну роль: декоративну, що впливає й т.д. Якщо врахувати, що Сигирія була головним центром секти Махаяна, то можна догадатися, хто намальований на фресках. Це сама шанована й шановна богиня секти – Тара, що є матір’ю всіх Будд. Чим же пояснюється така величезна кількість зображень цієї особи? Справа в тому, що одним із самих популярних способів вираження почуттів у буддистів є повторення. Саме воно передає велику силу божества не через величезні розміри, а через численні повторення, створюючи тим самим відчуття нескінченності. Підтверджувальні це приклади знайдені також у Центральній Азії, Індонезії, Індії, Китаї й Бірмі. На острові Шрі-Ланка цей спосіб ілюструє печерний храм Дамбулла, де у віруючих увесь час перебуває перед очами образ богині Тари.