Традиції і звичаї італійців

Опубликовано:

2011-09-08

Італійці – самобутній і оригінальний народ. Вибухові й запальні, готові залучити до себе увагу співрозмовника будь-яким способом, з одного боку, і спокійні, міцні сім’янини з іншого.

Чоловіки цієї південної країни люб’язні з кожною жінкою, але неодмінно головним і святим у житті кожного з них є родина. Не дивно, що більшість постійно носить із собою фото дітей і дружини. Маленьких дітей тут традиційно виховують бабусі й дідусі. У дошкільні установи звертаються тільки в крайньому випадку.

trdicii-italyanciv

Правилом гарного тону в Італії вважається здороватися, коли ви входите в магазин, і прощатися, коли виходите. Традиційною є вечірня прогулянка (passegiata vesperale). Обід жителів цієї сонячної країни звичайно починається аперитивом. Ще однією особливістю італійського життя є чайові, які прийнято давати за будь-яку дрібну послугу.

При знайомстві італійці звичайно представляються в такий спосіб: “Маріо, банківський службовець”, тобто називають своє ім’я й професію/спеціальність.
Однією зі знаменитих на увесь світ традицій є італійська традиція зустрічі Нового року. У ніч з 31 грудня на 1 січня з вікон кожної квартири летить старий посуд, зламані предмети меблів і інші непотрібні предмети.

italy-tradicii

Дуже важливим для італійців є те, кого вони зустрінуть першими в новому році. Чудово, якщо це буде милий дідок. А от зустріч із ченцем/священиком або маленькою дитиною не обіцяє в наступаючому році нічого гарного.

Дуже гарний звичай пов’язаний із Днем заступника Венеції. Закохані дарують прекрасні червоні троянди своїм другим половинкам.

До 70-х років двадцятого століття законодавство Італії забороняло розлучення. Замість цього існувало так зване “окреме проживання”. А ще в середині 19 століття в країні набув чинності Цивільний кодекс законів, що відбиває відносини чоловіка й дружини, що стосуються майна.

italyanskitradicii

Відповідно до цього кодексу, жінка, виходячи заміж, зобов’язана принести чоловікові “доті” – придане. Сюди могли входити нерухомість і наявний капітал. По кодексу “доті” розділялося на 2 частині: перша ставала повною власністю чоловіка, а друга віддавалася в розпорядження дружини. Крім того, саме дружина обов’язково повинна принести в новий будинок “корредо” – білизну, посуд, особисті речі.

Заключати шлюби, відповідно до італійського звичаю, можна в будь-який час року, крім травня і днів Великого поста.